телефон гарячої лінії (044) 498-02-00
Замовити телефонний дзвінок

*

*

Будувати зі змістом може не кожен

Будувати зі змістом може не кожен
  • calender 01.11.2018

Антон Олійник, головний архітектор житлового району RYBALSKY

 

ВІД ІДЕЇ – ДО ПРОЕКТУ

 

Антон, розкажіть про те, як виникла ідея перетворити промисловий масив на комфортне місце для життя.

 

Проект Рибальського має довгу історію. Цією територією я почав займатися ще 2010 року, коли потрапив на workshop у рамках CANactions, який був присвячений київським паркам і набережним та безпосередньо стосувався Рибальського півострова й Телички. Мені особливо пощастило, що я опинився в нідерландській команді. Тоді в нас і народилася ідея перенести або розширити структуру квартального Подолу на Рибальський півострів та прилеглу промислову зону.

 

І що було далі?

 

Потім ми з однодумцями заснували свою компанію (Burø – ред.). А півтора року тому нас попросили розробити проект розвитку Рибальського півострова. Дуже добре, що цією справою одночасно займалися семеро людей. Це дало змогу доволі швидко закінчити роботу – ми впоралися за чотири місяці.

 

Чому ви вирішили зробити акцент на житлові квартали?

 

Ми вивчали зарубіжний досвід і те, як там освоюються промислові території. Урешті-решт, ми дійшли до висновку, що розподіл на публічні, приватні та колективні простори надають місту відчуття комфорту. За приклад можу навести сучасний досвід перевтілення промислових районів Фінляндії (Гельсінкі, Каласатама), Данії (Копенгаген, Південна гавань), Німеччини (Гамбург, Хафенсіті). Філософія цих проектів – наявність публічних і приватних просторів, невисокі будівлі та розвинена інфраструктура.

 

У ПРІОРИТЕТІ – ПІШОХІД

 

Чим житловий район Рибальський відрізнятиметься від інших районів Києва?

 

Слоган Рибальського – «простір для життя» – повинен на 100% відповідати дійсності. Тому для нас принциповий момент – створити територію, на якій ключову роль відіграватиме пішохід. Іншими словами, ми хочемо перетворити житловий район на місце для приємних прогулянок та гарного відпочинку.

 

 

 

Нині в тренді екологічний транспорт. Київ, як столиця європейської держави, теж не відстає від сучасних тенденцій. Чи планується облаштування велодоріжок у RYBALSKY?

 

На території житлового району передбачена ціла мережа велосипедних доріжок, яка буде повязана з міськими веломагістралями. Взагалі, згідно з державними будівельними нормами України, забудовник заздалегідь має подбати про велосипедну інфраструктуру, але якби так відбувалося, Київ уже давно би перетворився на Копенгаген (сміється – ред.).

 

Багато людей цікавляться, яка доля спіткає промзону, що знаходиться поблизу житлового району Рибальський.

 

Наш проект передбачає повну ревіталізацію (відновлення – ред.) цієї території, тобто заміни початкових функцій. Ми хочемо зберегти кілька будівель, які ми розглядаємо, як цінні, але переважна частина будівель на Рибальському півострові не представляє жодної цінності через те, що сильно зіпсована корозією.

 

АРХІТЕКТОР – ЦЕ ЗАВЖДИ ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

 

Над чим ви зараз працюєте?

 

Основний проект, звісно, це Рибальський. На сьогодні ми також беремо участь у реконструкції Контрактової площі. Крім того, в 2015 році ми перемогли в одній з чотирьох номінацій Міжнародного відкритого конкурсу «Територія гідності», який був присвячений подіям під час Євромайдану. Із-поміж багатьох учасників із 13 країн світу, ми єдині, хто взяв перше місце серед українців – в інших номінаціях призерами стали іноземці.

 

Розкажіть докладніше про номінацію, в якій ви здобули перемогу.

 

Ми запропонували перетворити Український дім на культурний центр, щоб європейські посольства змогли організовувати там виставки й проводити лекції для всіх охочих. У центрі також функціонували б коворкінг, театр і галереї. Загалом, це мав вийти європейський культурний хаб, адже подібного в Києві немає.

 

 

Питання про особисте. Чи є у вас улюблені архітектори?

 

Чесно, я не можу назвати улюбленого архітектора. У своїй роботі наша команда орієнтується, перш за все, на сучасність. І, на мій погляд, найкращими школами архітектури є швейцарська, японська та нідерландська. Незважаючи на те, що Японія розташована в іншому кінці світу і наші культури сильно відрізняються, в її архітектурі можна вловити чимало цікавих деталей, які можна застосувати і в Україні.

 

А за що ви любите свою професію?

 

Ми з колегами часто обговорюємо, що архітектори схильні до професійної деформації (викривлення – ред.), адже ми постійно працюємо з проектами, які будуть реалізовані в майбутньому. Гідний проект для нас – це той, який чіткіше формує бачення завтрашнього дня. Архітектура, мабуть, одна з небагатьох професій, яка об’єднує інженерну, технічну та художню складові.

 

ПРО РЕФОРМИ

 

Як саме може змінитися Україна внаслідок отримання безвізового режиму з Євросоюзом?

 

Безвіз для архітекторів – це нові знайомства та новий досвід. Крім того, після відкриття кордонів має розпочатися лібералізація ринку та вільний рух капіталу, що призведе до сталого розвитку не тільки столиці, а й країни в цілому.

 

Чи помітні позитивні зміни в будівельній сфері після того, як Україна проголосила курс на ЄС?

 

Так, нині, наприклад, розробляється нова база з будівельної документації, яка прийде на зміну радянським стандартам. Але просто взяти й переписати пару сторінок буде недостатньо – це, насправді, дуже копіткий процес. Тому що всі ці документи тісно пов’язані з іншими галузями. Виходить, що з формуванням нової бази в чомусь одному, необхідно змінювати щось у всьому іншому.

 

А що стосується вашої сфери?

 

Ось із цим є певні проблеми. Наша галузь або те, що пов’язане з проектуванням, надалі потребує змін.

 

 

СТАВКА НА МАЙБУТНЄ

 

Давайте поговоримо про наболіле. Чому Київ забудовується хаотично?

 

Справа в декількох речах. За кордоном висока конкуренція і там нерухомість складніше продати, тому забудовники змагаються за комфорт – просто так 25-поверхівку з видом на іншу багатоповерхівку не продати. Тому вони змушені більше часу приділяти проектуванню. У нашому випадку є й друга проблема – це відсутність комплексної міської програми з будівництва.

 

То це проблема міської влади чи уряду?

 

Взагалі-то, зі стартом децентралізації ці функції має перейняти на себе місто. Столиця ущільнюється цілком обґрунтовано. Вона має чимало пустирів, які потрібно забудовувати. Інше питання – як це відбувається. Ситуація, за якої є ділянка 4 сотки і забудовник відступає від паркану на 30 см і піднімає будинок на 25 поверхів – це знущання над містом та його мешканцями. За кордоном все навпаки. Там є цілі програми, які передбачають, як саме буде забудовуватися та чи інша ділянка. У нас же через відсутність таких програм, кожен забудовник чинить усе на власний розсуд.

 

Як саме, на ваш погляд, зміниться Київ у майбутньому?

 

Цього сказати ніхто не може. Світ дуже мінливий. Демографія Києва ще деякий час зростатиме завдяки тому, що сюди переїжджають із регіонів, але ж населення країни стрімко падає – такий прогноз ООН (до 2050 року в Україні проживатимуть 36 млн людей – ред.), водночас архітектура безпосередньо пов’язана з людьми. І все ж, я переконаний, що з більшою європейською інтеграцією в нас можуть почати реалізовувати серйозні інфраструктурні проекти, яких так бракує столиці. Це і публічні простори, і проекти, які пов’язані з історичними районами. Щоправда, мені важко сказати, коли це відбудеться, але я вірю, що це станеться!

 

І наостанок питання про освіту. Чи добре навчають архітекторів в українських вишах?

 

На жаль, ні. І річ не тільки у викладачах та маленьких зарплатах. Наша система освіти не інтегрована у світову спільноту і це великий недолік. Так само як незнання англійської мови. У наших університетах іноземці не читають лекцій, відповідно, ми не переймаємо передовий досвід.

 

До речі, а ваша компанія залучає до роботи студентів?

 

Звичайно, до нас приходять молоді спеціалісти. Насправді, талановитої та активної молоді дуже багато. Із цим в Україні проблем немає. До речі, ми надалі шукаємо нові обличчя, тому наші двері завжди відкриті для талановитих та цілеспрямованих людей.

 

Залиште E-mail, щоб підписатися на розсилку новин